Сплав по Дністру

На території Національного природного парку «Дністровський каньйон» з 19 по 23 липня 2016 року відбувся навчальний семінар по темі «Організація рекреаційно–реабілітаційних програм для осіб з інвалідністю в природних умовах». Захід вже в котрий раз організували ВГО «Національна Асамблея осіб з інвалідністю України» (НАІУ) та ГО «Товариство «Зелений Хрест».

Сплав по Дністру

На семінар були запрошені представники громадських організацій та волонтери з усієї України. Учасники семінару ознайомились із основними вимогами організації та проведення рекреаційно-реабілітаційних програм для осіб з інвалідністю в природних умовах, сучасними методиками та особливостями і технікою сплаву.

Але те що було найяскравішим та найцікавішим для учасників – це сплав по річці Дністер у супроводі досвідчених інструкторів. Сплав відбувався в Дністровському каньйоні, який відомий своїми мальовничими панорамними краєвидами з високих крутих берегів, чарівними ранковими туманами, сріблястими водоспадами, травертиновими скелями, що нависають над водою, печерами та гротами, в яких здавна шукали усамітнення відлюдники та ченці.

«Цьогорічний сплав Товариства “Зелений хрест” по Дністру з залученням осіб з інвалідністю був ювілейним – 10 за ліком і вже в котре організований спільно з Національною Асамблеєю інвалідів України. Чого ж ми досягли за ці роки?, – зауважує голова ГО «Зелений хрест» Волошинський О.О.

Від початкових 20 осіб яких ми з собою брали в цьому році дійшли до групи разом з супроводом в 67 осіб. І найголовніше чого ми досягли – це поширення в середовищі осіб з інвалідністю впевненості, що активний відпочинок є доступний для кожного. Пізнавати світ поза домом дано кожному і кожен в нашій спільній команді має свою функцію і дуже якісно та відповідально виконує своє завдання.

За ці роки ми навчились створювати позитивну атмосферу, яка супроводжує учасників ще довго після повернення до дому. Ми вміємо дарувати емоції, допомагати побороти страх та додаємо впевненості кожному у своїх силах. Тому семінар в Дністровському каньйоні це продукт усіх учасників, який неможливо створити лише організаторами.

По завершенні кожного подібного заходу залишаються приємні спогади на довгі довгі роки і очікування наступного року  з наступним сплавом перетворюється в процес “смакування” деталей та вдосконалення усіх елементів програми. Отож в нас все за графіком – друга половина липня зустріч в Дністровському каньйоні.

Сплав по Дністру

Відгуки учасників про сплав по Дністру

Лілія Бондаренко (м.Київ):

Сплав по Дністру – це в першу чергу хороший спосіб психологічної реабілітації. Адже окрім нових знайомств і цікавого спілкування, учасники  вчилися розуміти проблеми інших, допомагати людям з інвалідністю різних нозологій. Завдяки такій взаємопідтримці в колективі постійно панували гармонія і хороший настрій. Організатори створили надзвичайно теплу і дружню атмосферу, за що їм величезне ДЯКУЮ! Даний захід подарував мені неймовірні враження, які залишаться в пам’яті надовго!

Інесса Гусєва (м.Київ):     

Я дуже рада, що мені випав шанс потрапити на цей семінар. Проведення таких сплавів по Дністру має дуже велику користь, адже кожен його учасник, як це не дивно, може сам для себе дізнатися більше про свої можливості, а ще відкрити дещо інші, до того багатьом невідомі, виміри нашого світу, безмежного й багатогранного. як говорилося, організатори прагнуть, щоб у таких сплавах взяли участь якомога більше людей з інвалідністю, і, як на мене, ці неповторні відчуття варто хоча б раз у житті пережити! Дуже дякую усій команді організаторів і особисто керівнику й натхненнику сплаву Олександрові Волошинському за цю можливість,  дружню й невимушену атмосферу, незабутні вечори біля вогнища, спілкування з природою й при цьому відсутність будь-яких бар’єрів, як виявляється, насправді штучно створених і нав’язуваних.

Анна Деркач), Ліана Деркач (м.Рівне)

Цього літа нам пощастило стати учасниками захоплюючого сплаву по Дністру – традиційного щорічного заходу НАІУ (ВД Скрипка Наталія) і ГО «Товариство «Зелений Хрест» (Волошинський Олександр).

Це була справжня подорож на рафтах стрімкими і непередбачуваними водними коридорами. Команда була чималенька. І люди зібралися дуже різні за віком і за можливостями. Але рятувальний жилет оранжевого кольору, у який був одягнений кожен учасник сплаву, не тільки зробив нас схожими один на одного зовні, але і «поріднив» внутрішньо якоюсь магічною силою. Такий собі велетенський супер організм, який гідно протистояв підступним вибрикам стихії швидкої річки. Кілька чудових літніх днів між казковими малахітовими схилами Дністровського каньйону, найсмачніша кухня з димком і любов’ю від пані Любомири, помітна толерантність кусючих мешканців цих місцин – це унікальний комплект вражень з незабутнім і надзвичайним досвідом командної роботи у човні.

Марічка Мисюк (смт. Делятин, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл.):

Ці 4 дні на сплаві по Дністрі були незабутні. Це нові знайомства, емоції просто переповнювали, враження неймовірні від тих краєвидів, якими ми милувались кожного дня. Було надзвичайно приємно знаходитись в такій приємній обстановці, дружній компанії. Дякую всім що я мала можливість побувати на цьому сплаві і спілкуватись з такими чудовими людьми. Це були незабутні дні..))

Валерій Гревизирский (м.Київ)

Ми вперше брали участь в цьому дуже цікавому проекті. Нам сподобалось добра організація, i місце де це проводилось. Ми познайомились з чудовою природою Західної України, навчились деяким навикам сплаву i похідного життя, придбали нових друзів. Команда організаторів дуже уважно, доброзичливо, чутливо ставилась до всіх учасників. Була цікава екскурсія в урочище Червоне з водоспадом. На останок, організатори подарували нам фотосесію цього сплаву. Ми дуже вдячні всім, хто був причетний до цього. Наша мрія ще раз взяти участь в такому сплавi. Ще раз дуже дякую. З повагою В.Гревизирський

ОлександрЛавинюков (фотограф) (м.Херсон):

На сплав з’їхалися люди з різних куточків України, хто на візку, хто зовсім незрячий. Вразила взаємодопомога  під час обладнання табору (допомагали поставити намети тім, хто на візках або не бачить зовсім) та під час проживання і відпочинку увечері.

Коли надували човни та рафти, вразило те, що один рафт надували одночасно сім чоловік, частина з них була незрячими.

У перший день під час сплаву на рафті, на якому була більшість незрячих, були труднощі з веслуванням, але в кінці дня це був самий згуртований екіпаж з відчуттям одне одного. В наступні дні вони завжди були попереду.

Також люди на візках завжди були оточені допомогою в таборі і при посадці-висадці у транспорт. При відвіданні водопаду їх на руках заносили до водопаду.

Богдан Мельник (м.Калуш, Івано-Франківська обл.):

Хочу висловитись про Дністровський сплав що проводився влітку цього року. Перш за все хотілось висловити подяку організаторам даного заходу за цю чудову казку, яка була подарована нам. зокрема, це стосується НАІУ, а також організації Зеленого Хреста. Захід був проведений на високому рівні. Кожен з учасників мав змогу почути цю атмосферу яка панувала у колі протягом 5 днів. В наших телефонах з’явились нові контакти, а перелік друзів поповнився ще великою кількістю людей. Надалі хотілось, щоб такі заходи проводились частіше і залучали до себе все більшу і більшу кількість людей.

Провівши час на природі ми знову почули повноцінність та  різноманіття нашого життя.

Лепетюк Олег (м.Харків):

Кожен з нас, звикнувши до звичного руху життя, мріє про настання часу, коли можна трохи зупинитися, озирнутися навколо, перевести дух, врешті, відпочити, набираючись нових сил. Особливо важливо мати такий час для людей, які в деякій мірі стиснені життєвими обставинами і поставлені в  просторові рамки.

 Очікуючи отримання нових вражень, я  планував поїздку до Івано-Франківська, уявляючи собі умови семінару, тобто життя  у наметі, навчання спільного сплаву на човні разом з командою, як то передбачено  надісланою мені інструкцією.

З перших же хвилин перебування у таборі, уявне набуло зовсім приємно несподіваного змісту.

Професійність команди тренерів одразу проявилася з самого початку заходу, у  злагоджених діях з розгортання наметів, їх логічного та зручного розташування. При цьому гасло «Ти маєш бути максимально незалежним» якось звично прийшлося до душі кожному учаснику. Всі завзято заходилися ставити намети, навіть ті, хто це робив вперше.

Запанував дух єдності, який потім втілювався у всьому, що стосувалося заходів семінару:  це і організація харчування і  миття посуду, і  підготовка човнів і спільне веслування, і  спільна подорож до водоспаду і  спільна пісня  біля багаття.

Вирвавшись з прямокутників своїх кімнат, люди були щасливі з  можливості знайти собі нових друзів, поспілкуватися про вирішення проблем, з  якими кожен стикається що дня, а  також насолодитися красою та набратися сили від безцінного багатства, яким Господь наділив  нашу землю. Тільки спілкуючись з  природою, відчуваючи силу ріки, слухаючи дихання вітру, починаєш не на словах, а душею відчувати любов до своєї Батьківщини.

Такий заряд позитиву, який ми змогли отримати від тижня перебування на гостинній Прикарпатській землі, буде нам слугувати протягом всього року, і коли похмурого осіннього вечора зазирнеш у папку із зробленими на сплаві фото, ще раз побачиш усміхнені обличчя друзів, душа наповниться теплом і  світлом і тоді збагнеш, що в  цьому житті має найвищу ціну.

Щиро вдячні неперевершеній команді організаторів начолі з досвідченим отаманом – Лесем Волошинським, що змогли подарувати учасникам такі необхідні миті щастя!

В якості побажання для Національної асамблеї осіб з інвалідністю в Україні хочу просити наполегливо включати до плану заходів організації проведення такого сплаву. Реабілітаційний ефект від такого семінару є  маже незрівнянним з деякими іншими формами реабілітації осіб з інвалідністю. У даному випадку підвищується самооцінка учасників, їх мотивація долати труднощі, з якими вони стикаються, перемога над власними стереотипами, які стають бар’єрами на шляху до їх незалежного життя.