РівноДоступність. Жити гідно всупереч долі – фотовиставка про життєві перемоги людей з інвалідністю

Жити гідно всупереч долі. Під таким неформальним гаслом відкрилась шведсько-українська фотовиставка «РівноДоступність. Жити гідно всупереч долі». Її організаторами виступили: Посольство Швеції в Україні, Шведський Інститут, ВГО «Національна Асамблея інвалідів України», Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».

РівноДоступність. Жити гідно всупереч долі – фотовиставка про життєві перемоги людей з інвалідністю

Фотовиставка розповідає історії 18 чоловіків, жінок, дітей з Швеції та України, які, спираючись на право жити гідно, знайшли свій шлях у житті.

Так, наприклад, розповідаються історії двох дівчаток з синдромом Дауна. 16-річної шведки Нури Альстрем, котра успішно займається плаванням, дизайном, музикою, мріє про уроки вуличних танців та мрії брати участь у Паралімпіаді. І історія 13-річної українки Лізи Халявченко, котра теж малює, танцює, співає в хорі, грає на флейті і навіть отримала нещодавно Гран-прі на Міжнародному музичному фестивалі в Болгарії.

Фотовиставка вже побувала в 15 країнах світу. В Україні виставка була доповнена українськими історіями людей з інвалідністю. Учасники фотовиставки – політичний діяч Валерій Сушкевич, юна піаністка із синдромом Дауна Ліза Халявченко, спортсмен з пауерліфтингу Артем Гудзенко, громадський діяч Сергій Кіт – знають, як долати бар’єри.

РівноДоступність. Жити гідно всупереч долі – фотовиставка про життєві перемоги людей з інвалідністю

Як розповідає Артем Гудзенко, його участь у фотовиставці для того, щоб довести, що ти людина і ти чогось вартий.

«Довести, що ти чого вартий. Щоб не ставилися до тебе зверхньо, рухатися завжди вперед, не зважаючи на життєві ситуації. Не піддаватися провокаціям, не звертати увагу, наприклад, ані на багатство, ані на бідність, чи інвалідність, а бачити людину. У спорті я перевиховався. Спорт мене навчив не здаватися, і довести собі, що я чогось вартую», – ділиться Артем.

Виставка експонується в холі  Відкритого університету розвитку людини «Україна», який позиціонує себе, як інклюзивний виш.

З вітальним словом на відкритті виступили: Петро Таланчук, президент Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», доктор технічних наук, професор; Генрік Нурберґ, заступник Посла Швеції; Вікторія Назаренко, генеральний секретар ВГО «Національна Асамблея інвалідів України».

Президент університету «Україна» Петро Таланчук каже, що в усіх філіалах університету навчається понад 16 тисяч студентів,4 % з яких – це студенти з інвалідністю.

Генеральний секретар НАІУ Вікторія Назаренко  зауважує, що не так давно, законом України була змінена термінологія: з «інваліда» на «особу з інвалідністю».

РівноДоступність. Жити гідно всупереч долі – фотовиставка про життєві перемоги людей з інвалідністю

«Це означає, що вся філософія інвалідності, вся державна політика має будуватися з позиції людини та правового захисту. В єдності ми є сила. І спільно ми зможемо створити умови, щоб люди з інвалідністю були включені як повноцінні учасники суспільства», – каже Вікторія Назаренко.

Спеціальний гість виставки – Мортен Хенеус, журналіст, громадський активіст руху за права людей з інвалідністю – розповів, що його «нова» життєва історія розпочалася 20 років тому.

«Я не знав, що таке жити з інвалідністю. Влітку 1994 одна подія повністю змінила моє життя – втратив ногу. Лікарі побоювалися за моє життя, я мав два серцевих напади, але воля до життя перемогла. Зрештою, всі 9 місяців, що я провів на лікарняному ліжку, стали найціннішими у моєму житті. Уже від самого початку я вирішив жити так, щоб інвалідність не впливала на моє життя.

І зараз саме так. Я разом з дружиною живу в будинку, ми маємо дві собаки. Я керую автомобілем, єдине що в моєму житті «особливе» – хіба автоматизована система мого авто. І те, що я кожного ранку вдягаю свою ногу. Не одразу і не дуже легко навчитися користуватися протезом, яким би супер технологічним він не був. Усе навантаження виключно на тіло людини. І біль відчуваю кожного дня… Та якби мене попросили дати одну пораду, я би сказав – будь ласка, не здавайтеся, не складайте рук».

Хенеус розповів, як у Швеції він разом із однодумцями із «Групи активного четверга» упродовж трьох років щочетверга  – в сніг, і в дощ, і в спеку – проводили акції перед стінами парламенту. Допоки, їх не почули, і не почалися зміни в антидискримінаційному законодавстві, у захисті прав людей з інвалідністю, зокрема, на незалежне життя.

РівноДоступність. Жити гідно всупереч долі – фотовиставка про життєві перемоги людей з інвалідністю

Хенеус розповів, як організувати самих людей з інвалідністю захищати свої права, бути активним, досягати змін.

«Поясніть людям, яка ситуація є, і як життя зміниться на краще. Головне сформулювати, що ви хочете змінити. І досягати змін покроково. Не слід до уряду чи депутатів підходити зі списком, наприклад, із 20 проблемами. Вирішивши одне питання, ви знайдете нових людей творити зміни.

Як змінювати ставлення до людей з інвалідністю? Ми досягли того, що в Швеції люди з інвалідністю стали помітні – у буденному житті, в кінотеатрі, в магазині, танцмайданчику, всюди… Це наше досягнення.  Тоді й ставлення змінюється від надмірної опіки до поваги, до прийняття людей з інвалідністю як незалежних, які вміють і хочуть розпоряджатися своїм життя самостійно».

16 вересня в рамках проекту відбулися майстер-класи з жестової мови та виготовлення авторської ляльки.

Майстер-клас з української жестової мови провів Ігор Бондаренко – голова Ради перекладачів жестової мови України. Ігор працює перекладачем близько 20 років. Із 2011 року є офіційним представником Всесвітньої асоціації перекладачів жестової мови (WASLI) в країнах Східної Європи та Середньої Азії. Викладає на курсах підготовки та підвищення кваліфікації перекладачів жестової мови, є членом експертної ради з підготовки законодавчих та нормотворчих ініціатив Українського товариства глухих (УТОГ).

Протягом двогодинного заняття ведучій виклав ази вивчення жестової мови, прокоментував етичні моменти спілкування з глухими людьми, провів інтерактивні вправи з основ дактильної абетки, наголосив на коректності вживання термінів: «глухі/ий», «слабкочуючі/ий», «люди, котрі погано чують», «люди із порушенням слуху», «люди із втратою слуху» тощо. Майстер-клас супроводжувала перекладач жестової мови Яна Шаповалова. Учасники також переглянули мотиваційні відеоролики та тематичну презентацію. Ігор створив атмосферу доброзичливості і сформував бажання опанувати українську жестову мову практично у всіх учасників майстер-класу.

Заняття з виготовлення ляльки провела Ілона Слуговіна, дизайнер інтер’єрної авторської ляльки, заслужений майстер спорту України, п’ятиразова чемпіонка світу зі спортивних танців на візках. Перша персональна виставка майстрині «Квіткове дитинство» в Муніципальній Галереї мистецтв цього року мала шалений успіх.

Майстер-клас в Університеті «Україна» Ілона присвятила формуванню навичок пошиття м’якої іграшки на прикладі виготовлення смугастого кота. Причому, залучила до процесу добірку яскравих смугастих шкарпеток. Усі інші секрети виготовлення м’якої іграшки дізналися ті, хто завітав на це заняття.