Соціальна інклюзія в Україні: низький рівень прийняття найбільш вразливих дітей

Делегація ЄС в Україні у співпраці з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Національною Асамблеєю інвалідів України (НАІУ) представили проект «#ThisAbility», спрямований на вирішення питань соціальної інклюзії в Україні.

За результатами нещодавнього національного дослідження ставлення суспільства до дітей із уразливих груп, кожна друга людина вважає, що українське суспільство толерантно ставиться до дітей з інвалідністю. Толерантність до дітей, що живуть із ВІЛ, або безпритульних дітей оцінюється в 30%. Рівень готовності суспільства прийняти в своє близьке оточення дітей із уразливих груп вкрай низький: лише 13% по відношенню до дітей з інвалідністю, 10% – до дітей, позбавлених батьківського піклування, 8%  – до безпритульних дітей, 3% – до дітей, що живуть із ВІЛ. За даними дослідження, одна третя респондентів вважає, що у сім’ї дитина з інвалідністю не може отримати достатній догляд, тому їй буде краще в спеціалізованому дитячому будинку.

«Багато сімей з дітьми з інвалідністю стикаються з труднощами в забезпеченні належного догляду за дітьми через відсутність необхідних послуг та підтримки. Коли система соціального захисту не працює, діти часто втрачають свої сім’ї. Тому важливо, щоб громади та уряд вживали заходи для розвитку в Україні інклюзивного середовища для найбільш вразливих дітей», –  зазначила Джованна Барберіс, голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Щоб запобігти розпаду сімей та сегрегації, важливо розвивати соціальну інклюзію, де вразливі сім’ї зможуть отримати необхідну підтримку та допомогу. Комунікаційна кампанія «#ThisAbility: Бачити спершу Дитину, потім інвалідність» спрямована на підвищення рівня прийняття та толерантності до дітей з інвалідністю. Вона має на меті показати, що всі діти, навіть найбільш уразливі, повинні та мають змогу бути невід’ємною частиною життя своїх громад.

«Ми тісно співпрацюємо із міжнародними організаціями і зокрема з ЮНІСЕФ задля того, щоб подолати всі форми дискримінації і насильства щодо дітей в усьому світі. Завдяки нашому спільному проекту ми намагаємось допомогти українським органам влади на всіх рівнях розробити та реалізувати політику рівних можливостей без дискримінації для дітей з інвалідністю», – відзначила Хуана Мера-Кабелло, Голова Сектору економічного співробітництва Делегації Соціального і Регіонального Розвитку Європейського Союзу до України.

«Сьогодні однією з причин проблемності забезпечення прав дітей з інвалідністю є не лише критичність і недосконалість державної політики, а і саме суспільство. Рівень толерантності соціуму до  дітей з особливостями суттєво відстає від європейського цивілізованого сприйняття таких дітей. На мою думку, кожна дитина з інвалідністю має бути інтегрованою у  дитячий колектив і забезпеченою рівними правами та можливостями», – зазначив у своєму виступі Валерій Сушкевич, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, голова Національної Асамблеї інвалідів України.

У рамках проекту було проведено конкурс на встановлення інклюзивних майданчиків, та отримано більше 200 заяв від різних громад з усієї України. У результаті 4 переможці конкурсу, а саме Львівський Центральний парк ім. Б. Хмельницького; Бердичівська міська рада (Житомирська область); Красноармійська міська рада (Донецька область); Перебиковецька сільська рада (Чернівецька область), найближчим часом обладнають інклюзивні дитячі майданчики за підтримки ЮНІСЕФ та ЄС.

«Перш за все, діти з інвалідністю – хороші друзі, старанні учні, цілеспрямовані таланти, і лише потім йде їхня інвалідність. Якщо наше суспільство навчиться сприймати дітей з інвалідністю через таку призму, це вже буде великою перемогою кожного, хто воліє жити в рівноправному та справедливому світі!», – зазначила Наталія Скрипка, виконавчий директор Національної Асамблеї інвалідів України.

Знайомтеся з героями кампанії: Сашею, Уляною, Михайлом, Ростиком та кирилом

ІСТОРІЯ САШІ, 8 РОКІВ

Маленька дівчинка Саша живе у власній казці, адже світ для неї виглядає по-інакше, саме так, як вона собі його уявляє. Мала фантазерка часто видумує нові та нові забавки, щоб потім випробувати їх зі своїми друзями – Іллею та Яною.

Саша мріє потрапити в чарівну країну, де здійснюються всі бажання. Хочеш стати маленькою, будь ласка, потім швидко вирости – без проблем, літати – легко та просто! Як і всі діти, Саша просто хоче вірити в маленькі чудеса, які можуть трапитися з кожним.

Найбільшим щастям дівчинки є її сім’я. З радісною усмішкою вона згадує п’ятницю, проведену в тата на роботі, та запевняє, що цей був найкращий день у її житті. Маленька та тендітна Саша додає сили та наснаги рідним, бо бачить майбутнє лише в яскравих фарбах та йде до нього своїм власним шляхом.

ІСТОРІЯ МІШИ ТА МАШИ, 7 РОКІВ

Брат і сестра Міша та Маша – кращі друзі та справжні союзники. Маша хоче бути схожою на свого брата, бо він дуже добрий. А Міша вдячний сестрі за те, що вона завжди поряд і піклується про нього. Ну точнісінько як свинка Пеппа з їхнього улюбленого мультфільму, яка постійно виручала свого молодшого братика.

Їм обом подобається музика, яка відкриває для них новий світ прекрасних звуків і мелодій. Якщо включити популярну композицію Gangnam Style, маленький Міша йде в запальний танець. Як і вся малеча, діти обожнюють подарунки та вірять у Святого Миколая. І кожного року щиро сподіваються, що він виконає їхні найзаповітніші бажання.

Майбутнє для Міши та Маші – це можливість вирости та опанувати цікаві професії, які вони вже для себе обрали. Міша впевнений, що стане розробником комп’ютерних ігор. А Маша мріє бути балериною. Уже сьогодні вона готова до виснажливих тренувань, щоб навчитися дарувати оточуючим красивий танець і позитивний настрій!

ІСТОРІЯ РОСТИСЛАВА, 12 РОКІВ

Ростислав – надзвичайно розумний і серйозний хлопець, готовий заради кохання пройти через вогонь і воду. Але як і всі хлопчаки, свої симпатії він поки тримає в секреті та лише трохи червоніє.

Дружити він теж вміє – по-справжньому. Коли ти готовий підтримати друга у будь-яких починаннях, хай навіть помилкових, і завжди бути поряд. У свої 12 років він точно знає, що розум і хоробрість – кращі супутники на шляху до своєї мрії.

Ростислав займається плаванням уже 4 роки. Він плаває, щоб бути сильним, щоб порадувати свого тренера високим результатом і врешті-решт взяти участь в Паралімпіаді. Часом він теж хвилюється, але тоді думає про щось приємне, тепле та пухнасте – наприклад, свого кота.

Найщасливіший день у спогадах Ростислава – це фінал Євро-2012, коли він разом із іншими вболівальниками сидів на стадіоні, переживаючи за улюблену команду. У майбутньому хлопець мріє стати програмістом, тому сьогодні він уже цікавиться розробкою різноманітних програм і старанно вивчає математику

ІСТОРІЯ УЛЯНИ, 10 РОКІВ

Уляна зізнається, що з самого дитинства дуже балакуча. Адже вона просто не уявляє своє життя без спілкування. Дівчинка вже вирішила, що коли виросте, стане вихователем та буде допомагати іншим діткам.

Сьогодні вона залишається на індивідуальному навчанні, але коли з’являється можливість прийти до школи, Уляна намагається поговорити просто з усіма.

Дівчинка щиро вірить у дружбу. Адже справжній друг завжди зможе підтримати, поговорити з тобою та знайти спільну мову. Таким другом для неї є Олег. І хоча через відстань вони не часто бачаться, розмови по телефону дозволяють відчувати одне одного трохи ближчими.

У вільний час Уляна, як і багато дівчат її віку, грає на комп’ютері, малює і дивиться улюблені мультики, а ще слухає пісні з них на YouTube. Обожнює Кроша з мультика, бо має з ним дещо спільне – веселу вдачу та позитивний світогляд. Коли виросте, дівчинка мріє бути схожою на маму, аби стати такою ж доброю і лагідною.

ІСТОРІЯ КИРИЛА, 7 РОКІВ

Як і всі маленькі хлопчики, Кирило обожнює конструювати – складати будинки з різних кубиків і лего. Головне – щоб вистачило деталей, а скласти з них можна все, що завгодно. У Кирила багато друзів, та він хоче бути схожим на Сашу, який знає все-все на світі. Вдома у малюка є ще один особливий товариш – Діна.

Це маленька кішка, яку допитливий хлопчик любить усім серцем, навіть якщо вона і дряпається. Часом Кирило поринає у вимір мультиків, де на нього чекають Смішарики з Крошем та Їжачком. Ці герої стали дуже близькими хлопчику саме через їхню допитливість.

У школі на Кирила чекає зовсім інший світ – там він полюбляє писати, а ще малювати. Раніше на його малюнках були різні моделі машинок, та реальність вносить свої корективи навіть у дитячу творчість. Тепер на його роботах все частіше можна побачити військову техніку та снайперів…

Кирило вірить у Діда Мороза і Святого Миколая. А ще дуже сподівається, що отримає від них гітару в подарунок і навчиться на ній грати. У майбутньому хлопчик бачить себе архітектором, щоб не просто малювати будиночки, а й втілювати свої фантазії у життя…

Більше дізнатись про Кампанію «#ThisAbility: Можливості для всіх», подивитись відеоролики, скачати постери для себе, Ви можете на сайті www. thisability. naiu. org. ua

Оксана ЗАБУЛОВА