Пастка під назвою «ЗНО»

Як відомо, на сьогоднішній день у будь-який вищий навчальний заклад України неможливо вступити без сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання. Для того, щоб дати достовірні факти та корисні поради нашим читачам, я вирішала пройти тестування разом з нечуючими абітурієнтами. Я взимку зареєструвалася на тестування та надіслала всі необхідні документи до Регіонального центру якості освіти. (Реєстрація на сайті: http://testportal.gov.ua/.)

Як все відбувалося

І ось перший тест з української мови та літератури. Ми, нечуючі, проходили тестування спільно з усіма іншими учасниками. У кабінеті, де проходило тестування, був присутній перекладач жестової мови.

До відома.

Під час оформлення заявки-реєстраціїї на ЗНО нечуючим абітурієнтам потрібно мати медичну довідку, в якій має бути вказано про порушення слуху в тій чи іншій мірі та обов’язково прописана фраза «потребує допомоги перекладача жестової мови під час проходження тестування». Маючи таку довідку, Ви маєте право проходити ЗНО з перекладом на жестову мову.

Наказом Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.02.2015  № 85 «Порядок використання приміщень навчальних закладів для проведення зовнішнього незалежного оцінювання передбачено, що будівлі, споруди та приміщення, у яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання», повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами та стандартами. Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України №156 у пунктах проведення ЗНО, якщо його учасники потребують створення особливих умов у зв’язку з вадами опорно-рухової системи, аудиторія №1 розміщується на першому поверсі. Відтак, у вас є право оскаржити, якщо ви своєчасно зазначили, що потребуєте створення особливих умов, але цього не було зроблено.

Зайшовши в аудиторію відчувалася напруга. Місця були розміщені далеко одне від одного. Хочу зазначити, що один з перекладачів був занадто емоційним та взагалі не дуже толерантним до нечуючих, котрі з переляку потребували трошечки більше пояснень щодо правил поведінки та написання тесту при зовнішньому незалежному оцінюванні.

Як відомо, з 2013 року була введена обов’язкова перевірка всіх учасників тестування металошукачем з метою недопущення махлювання. Нас усіх трохи налякав міліціонер з металошукачем. Було враження, нібито ми якісь злочинці, або знаходимося на якійсь секретній базі.

Поговоримо про сам тест

Тестування з української мови та літератури складалося з двох частин ‒ тесту та твору. Розпочну з тестових запитань. Для мене досить дивно, як нечуюча людина може дати відповідь на таке запитання: «У якому слові необхідно ставити наголос на третьому складі?» У деяких питаннях використовувались досить складні слова навіть для середньостатистичної чуючої особи, а що ж вже говорити про нечуючих?

Одразу після тестування чуючі абітурієнти та їх батьки оскаржили тести, у яких, уявіть собі, виявилося дві чи три правильні відповіді! Міністерство освіти мало не вибачалося і змушене було змінювати підхід до оцінювання таких запитань, а для нечуючих вони дали таку собі пораду, що є чіткі правила української мови, де зазначено, як і де саме потрібно ставити наголос. Ось так.

Щодо творчої частини тесту. Багато пояснень не потребує, бо кожен з нас (незалежно від ураження слуху) може написати повноцінну та гідну відповідь на запитання типу: «Чи варто людині прислуховуватися до думки суспільства?».

Перші результати

13 травня були оголошені результати першого тесту з української мови та літератури. На жаль, переважна більшість нечуючих абітурієнтів отримала низькі бали. Отже, зі вступом до вишу буде не все так просто.

Думки нечуючих щодо ЗНО

Нечуючі абітурієнти наголосили на тому, що було досить важко проходити тестування, адже більшість поставлених запитань були зовсім не зрозумілими для них. Було висунуто пропозицію звернутися до Міністерства освіти та звільнити нечуючих від зовнішнього незалежного оцінювання.

До речі, незрячі абітурієнти звільнені від ЗНО і проходять тестування у спеціалізованих школах, де навчалися, а вже потім результати передаються одразу до вишу.

Перелік захворювань, що можуть бути перешкодою для проходження громадянами зовнішнього незалежного оцінювання, затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 25.02.2008 N 124/95 

  1. Соматичні хвороби у гострий період (середньої тяжкості або з тяжким перебігом.
  2. Гострі інфекційні хвороби.
  3. Активна форма туберкульозу.
  4. Хронічні хвороби у період загострення, які потребують постільного режиму вдома чи у стаціонарі, середньої тяжкості або з тяжким перебігом.
  5. Онкологічні хвороби.
  6. Рецидивуючі гематологічні хвороби, в тому числі гіпохромна анемія різної етіології з рівнем гемоглобіну нижче 90 г/.
  7. Аутоімунні хвороби з рецидивуючим та хронічним перебігом.
  8. Інвалідизація із втратою самообслуговування.
  9. Будь-які патологічні стани, що призвели до постійно стійких виражених порушень функцій життєво важливих органів та систем: серцево-судинної, легень, шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, сечового міхура, центральної, периферичної нервової  системи, опорно-рухового апарату, імунної системи, ендокринної системи.

Актуальні поради для абітурієнтів

У 2015 році для вступу до вищого навчального закладу (ВНЗ) абітурієнти подають сертифікати ЗНО лише 2015 року.

Кожен учасник ЗНО мав право скласти тести не більше як із чотирьох навчальних предметів з переліку:

  • Українська мова і література
  • Історія України
  • Математика
  • Біологія
  • Географія
  • Фізика
  • Хімія
  • Англійська мова
  • Іспанська мова
  • Німецька мова
  • Російська мова
  • Французька мова

У ЗНО є два рівні складності сертифікаційної роботи (тесту). Абітурієнти складають тести ЗНО з української мови і літератури та математики двох рівнів складності – базового і поглибленого, обрати який слід було під час реєстрації. Рівень складності тесту, необхідний для вступу на навчання, визначається Правилами прийому до вищого навчального закладу.

Важливим моментом є саме допуск до пункту проведення ЗНО. Ви повинні мати при собі такі документи: Сертифікат ЗНО, запрошення-перепустку, оригінал документа, серія та номер якого вказані в Сертифікаті ЗНО. У разі втрати цього документа, допуск до пункту проведення ЗНО здійснюється за наявності довідки про втрату або довідки про його заміну.

Бажано абітурієнтам з собою мати дві-три ручки з чорнилом чорного кольору, а також, за бажанням, маленьку прозору пляшку з питною водою.

Якщо у вас виникли сумніви щодо правильності встановлення результату зовнішнього оцінювання з певного предмета, ви можете подати апеляційну заяву в письмовій формі на ім’я директора Українського центру оцінювання якості освіти. Прийом апеляційних заяв відбувається протягом п’яти календарних днів від дня офіційного оголошення результатів зовнішнього оцінювання з певного предмета. У разі подання апеляційної заяви за допомогою поштового зв’язку дата подання визначається за відтиском штемпеля відправлення на поштовому конверті.

Висновки

Отже, від зовнішнього незалежного оцінювання нікуди не втекти. Закінчуючи школу чи інший навчальний заклад, ми всі отримуємо свідоцтво про освіту загального зразка, незалежно від того, має людина інвалідність і яку саме. Нечуючі повинні адаптуватися до таких методик та умов, піднімати свій освітній рівень, бо, на жаль, поблажок не буде.

Важливим є праця педагога ще у школі з нечуючим школярем та, звичайно, батьків. Від того, як вони працюватимуть з дитиною, залежатиме наскільки високим буде рівень знань у них.

Проте, не варто забувати, що все у ВАШИХ руках, абітурієнти! Ваше бажання, наполегливість, старанність та цілеспрямованість – подолають все і всіх.

Успіхів Вам у майбутньому!

Христина СТОРОЖИК

Редакція буде слідкувати за ходом вступної кампанії та розповімо як абітурієнти з інвалідністю здавали вступні іcпити до ЗНО та з якими проблемами зіштовхнулися.