Оцінка ситуації щодо забезпечення доступу осіб з інвалідністю до виборчих та політичних процесів в Україні

У минулому випуску ми розповідали нашим читачам про те, що Національна Асамблея інвалідів України (НАІУ) спільно з Міжнародним фондом виборчих систем (IFES, International Foundation for Electoral Systems) розпочали оцінювання ситуації щодо забезпечення доступу осіб з інвалідністю до виборчих та політичних процесів в Україні.

Що вже зроблено, які заходи планується провести в перспективі та яких результатів очікувати, на ці та інші питання ми попросили дати відповіді виконуючого директора НАІУ Наталію Скрипку.

Пані Наталя, розкажіть, які, на вашу думку, причини дискримінації щодо забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю в Україні?

Причин цьому є багато, це і недосконалість українського законодавства, архітектурна недоступність об’єктів виборчого процесу, проблема доступу до інформації. В Україні досі є проблеми з обліком людей з інвалідністю та маломобільних громадян, що потребують створення особливих умов або ж додаткової підтримки задля забезпечення повної реалізації ними їхніх прав. Також проблемою є  необізнаність учасників виборчого процесу, зокрема персоналу виборчих дільниць в питаннях неповносправності тощо. Я назвала лише основні причини, їх багато, і саме через них люди з інвалідністю, як правило, фактично позбавлені активної і повноцінної участі у політичному житті суспільства на рівні з іншими громадянами.

Коли розпочинали оцінювання, які основні завдання ставили перед собою? 

Перед нами стояли непрості завдання, зокрема: визначити та оцінити бар’єри, з якими стикаються люди з інвалідністю, а також їх вплив на рівень участі у політичному житті суспільства. Виявити прогалини та невідповідності законодавства України міжнародним правовим документам відповідно до взятих зобов’язань щодо реалізації особами з інвалідністю права на участь у політичному та суспільному житті, та відповідно підготувати рекомендації щодо покращення ситуації. А також підвищити соціальну та політичну активність безпосередньо людей з інвалідністю та сприяти забезпеченню для осіб з інвалідністю можливостей на рівні із здоровими людьми брати участь у суспільному житті та бути повноправними громадянами своєї країни.

Пані Наталю, розкажіть скільки років діє Асамблея та які цінності її об’єднують?

Ми працюємо з 2001 року і об’єднуємо у своєму складі 117 громадських організацій людей з різними видами інвалідності зі всіх регіонів України. В основі створення Асамблеї було об’єднання організацій різних напрямів. Це широкий спектр організацій, які представляють інтереси людей з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, онкоінвалідів, а також жінок з інвалідністю, інвалідів війни, батьків, що виховують дітей з інвалідністю тощо. Метою діяльності нашого об’єднання є узгодження дій та консолідація громадських організацій, членами яких є люди з інвалідністю, поліпшення становища в Україні, сприяння захисту конституційних прав, підвищенню їх ролі і соціального статусу в суспільстві, захист спільних інтересів своїх членів.

Чи має НАІУ досвід виконання проектів щодо забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю? Та чи приймаєте участь в розробці законодавчих актів щодо соціального захисту людей з інвалідністю?

НАІУ має багаторічний досвід у здійсненні соціальних досліджень, проведенні моніторингів дотримання прав осіб з інвалідністю. А також по напрацюванні рекомендацій для представників всіх рівнів влади, напрацюванні та лобіюванні законодавчих ініціатив. Лише протягом 2014 року було підготовлено та внесено пропозиції і доповнення до 28 законопроектів та чисельних нормативних актів щодо соціального захисту та забезпечення прав осіб з інвалідністю у всіх сферах життєдіяльності. Більшість із напрацьованих пропозицій були прийняті.

НАІУ та організації-члени Асоціації вже мали успішний досвід виконання пілотних проектів щодо забезпечення права громадян з інвалідністю на участь у політичному та суспільному житті. Зокрема:

  • «Виборчий центр правової обізнаності неповносправних» (проект реалізовано ЛОВ УФ «Реабілітація інвалідів» під час парламентських виборів 2002 року за підтримки Каунтерпарт Альянс, (CAP-USAID);
  • «Моніторинг доступності виборчих дільниць для людей з особливими потребами у м. Львові під час виборів Президента України» (проект реалізовано під час виборів Президента України 2004-2005 роки за підтримки Міжнародного Фонду Відродження);
  • «Зрячий вибір» (2014 рік, проект реалізовано ВГОІ «Генерація успішної дії» за підтримки Фонду сприяння Демократії Посольства США в Україні);
  • «Сприяння та участь у формуванні державної політики у сфері соціального захисту та забезпечення прав людей з інвалідністю».

Протягом 2002-2005 рр. було напрацьовано конкретні пропозиції, які було подано на розгляд до ЦВК та Верховної Ради України. Основні положення та ідеї законопроекту увійшли до тексту Рішення від 24.12.2004 №22-рп Конституційного суду України, що сприяло реалізації виборчого права громадянами з інвалідністю під час виборів Президента України 2004-2005 р. Більшість пропозицій поданих НАІУ стали основою для розробки діючого Закону України «Про вибори Президента»; підготовлено зміни до Постанови Центральної виборчої комісії від 19 січня 2012 року № 5 щодо проведення голосування в спеціально відведених та обладнаних приміщеннях; та ін.).

Що вже зроблено за час проведення роботи з оцінювання?

На даному етапі ми здійснюємо аналіз законодавчо-нормативних документів, регламентів та процедур на відповідність вимогам та стандартам міжнародних правових документів відповідно до взятих Україною зобов’язань щодо реалізації особами з інвалідністю права на участь у політичному та суспільному житті.

Перед цим було проведено 3-и фокус-групи у м. Києві, Вінниці та Дніпропетровську. До участі у фокус-групах долучили більше 60 осіб. Серед них були представники всеукраїнських та регіональних громадських організацій людей з інвалідністю, пересічні громадяни з інвалідністю.

Паралельно по всіх областях України ми провели анкетування осіб з інвалідністю. В опитуванні взяли участь понад 700 осіб різного віку, статі, з різними формами інвалідності.

Скажіть, будь-ласка, які питання ставили людям в анкетах?

Питання були дуже простими. Брали чи не брали участь у яких-небудь виборах? Якщо брали то чому? А чому вирішили не брати участі у голосуванні? Хто голосував вдома, а хто на виборчій дільниці? Чи потрібна допомога при голосуванні? Чи, взагалі, знають вони свої права?

І хочу сказати, що відповіді отримали різні і цікаві…

Дуже багато звернули увагу на те, що втратили віру в політиків і розчаровані у владі.

Опитувані в основному називали і те, що людині з інвалідністю забороняють заходити до кабінки для голосування зі своїм супроводжуючим; і те, що як правило виборчі дільниці розміщуються на других, а то і третіх поверхах шкіл чи інших адміністративних приміщень, які повністю є недоступними; інформація про кандидатів надрукована надто дрібними літерами; члени виборчої дільниці зовсім не володіють навиками роботи та спілкування з людьми з інвалідністю та багато інших проблем. Тому більшість опитуваних зазначили, що змушені голосувати вдома, і це вдається зробити у тому випадку, якщо особу включили до списку. Адже ці люди не мають змоги у відведений законом час перевірити списки виборців. Тому трапляється так, що людина цілий день чекає, а про неї взагалі забудуть. Впродовж останніх років неодноразово виникали проблеми зі списками виборців.

А що плануєте зробити найближчим часом?

Плануємо провести інтерв’ю з посадовими особами на центральному та місцевих рівнях щодо їх погляду на цю ситуацію.

Наприкінці проекту будуть підготовлені та розроблені рекомендації за підсумками проведеного аналізу щодо змін політики та процедур у забезпеченні виборчих прав громадян з інвалідністю.

Зараз ми займаємося обробкою даних. Та поки що хочу зазначити, що найбільше здивувало за попередніми підсумками оцінювання – активність старшого і пасивність молодого покоління незалежно від того,які це вибори.

На завершення нашої розмови, можете визначити найбільші проблеми?

Так, звичайно, ось основні з них:

  • архітектурна недоступність виборчих дільниць, розташування дільниці далеко від транспортної розв’язки, неможливості фізично добратися до дільниці (в сільській місцевості); розташування дільниці на другому поверсі приміщення;
  • проблема доступу до інформації:
  • відсутність достовірного обліку людей з інвалідністю та маломобільних громадян, що потребують створення особливих умов або ж додаткової підтримки задля забезпечення повної реалізації ними їхніх прав;
  • проблема необізнаності учасників виборчого процесу, зокрема персоналу виборчих дільниць в питаннях неповносправності тощо.

Але є ще одна і не менша проблема. На жаль, у більшості випадків самі виборці з інвалідністю не знають своїх прав.

Тетяна МИХАЙЛОВА

Реалізація стала можливою завдяки щедрій підтримці уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).