ХОДА ЗА МИР І ЗА ПРАВО НА ГІДНЕ ЖИТТЯ

Люди з інвалідністю в Україні сказали: «Ні – війні!»

27 вересня 2014 року в м. Києві на вул. Хрещатик понад 2700 людей з інвалідністю з різних регіонів України, члени Національної Асамблеї інвалідів України, паралімпійська та дефлімпійські збірні команди України, члени їх родин, представники 154-х всеукраїнських та місцевих громадських організацій, фахівці, студенти, сотні небайдужих громадяни України пройшли Маршем Миру, щоб звернути увагу Об’єднаних Націй на невиправдану агресію Російської Федерації по відношенню до нашої держави, на порушення права на мир громадян України.

І разом з тим донести владі і суспільству, що, незважаючи на підписання нашою державою Конвенції ООН «Про права інвалідів», ці права та інтереси постійно порушуються, люди з інвалідністю як були найменш незахищеною категорією громадян, так і залишаються нею. Не створюються належні умови для життя, не відчувається державна підтримка.

Ми, українські інваліди, проти війни, на якій гинуть люди, а ще більше стають покаліченими і поповнюють наші ряди, – зазначає очільник НАІУ Валерій Сушкевич. – На жаль, держава не піклується належним чином про людей з інвалідністю. А ми хочемо, щоб наше право і гідність поважали й захищали як це відбувається в усьому цивілізованому світі. Ми хочемо жити на рівних!

Говорять учасники Маршу

Ми, як ніхто, знаємо, що таке, коли Держава та суспільство тебе не бачить, коли ти не знаєш, чи зможеш сьогодні купити життєво необхідні ліки собі чи своїй дитині; коли вулиці, транспорт, школи, лікарні, робота тобі фізично не доступні; коли ти не чуєш, про що говорить суспільство чи Президент; коли ти ніколи не побачиш свою рідну матір, дружину, чоловіка, дитину; коли ти не можеш, як інші, спуститися в бомбосховище та залишаєшся вдома, обнімаючи свою дитину, сподіваючись тільки на Господа Бога. На жаль, ми знаємо, що таке – відчувати себе «забутими» громадянами своєї країни!

Микола: «Я хочу відчувати себе людиною, наразі відчуваю себе « інвалідом» кожного разу  коли хочу потрапити  в театр, музей, спортивний зал, кафе. Я маю випрошувати лікування, візок. Я  не хочу принижень. Я хочу працювати, відпочивати нарівні з іншими. Я прийшов, щоб підтримати заклик до миру в нашій країні та захисту прав людей з інвалідністю».

Володимир: «Я, сьогодні учасник Маршу  тому, що хочу зупинити страшну та цинічну війну на Сході України, яка знищує та калічить наших дітей, братів та сестер, моїх співвітчизників. Виразити безмежну шану нашим воїнам, підтримати їх своїми діями та зробити все, що в наших силах,  за для збереження життя наших героїв. Дуже рад був  побачити стільки знайомих облич. Друзі, ми зробили велику страву! Дякую!»

Ольга та Сергій: «Ми вийшли на Марш, щоб підтримати своїх знайомих, які виховують дитину з інвалідністю і хочуть, щоб вона була щасливою, мала друзів, ходила до школи, займалась музикою. На сьогодні у них безліч проблем з якими вони намагаються справитись самостійно».

Іван: «Я прийшов, бо хочу жити, а не існувати.  Скільки людей сидять закритими в своїх домівках, через архітектурні бар’єри. Я киянин, маю інвалідність, я хочу щоб моє місто були доступним для всіх».

Юлія: «Я сьогодні тут, щоб підтримати людей з інвалідністю. Всі ми різні, але ми люди і маємо поважати один одного. Я люблю свою країну і хочу, щоб в ній запанував мир та злагода».

Наталка ПІСКУН